Вклонімося далеким тим рокам...

Вклонімося далеким тим рокам...

Тим славним командирам і бійцям

І маршалам війни і рядовим

Вклонімося і мертвим і живим...

(Друга світова війна. Правда і міфи.)

 •6-7 млн українців воювало

•2,5 млн нагороджені  орденами  та медалями

•Понад 2 тисячі стали  Героями  Рад Союзу

•Олексій Берест – Один з тих, хто встановлював прапор над рейхстагом

•Кузьма Деревянко , генерал, який 2 вересня 1945 року підписав від імені керівництва Радянського Союзу акт капітуляції  Японії поставив крапку у другій світовій війні і багато- багато інших, відомих і безіменних, скромних простих наших героїв

•Так, Перемога, але не блискуча, радісна, а криваво – чорна від могил та воронок, перемога, яку впору назвати пірровою, такими страшними жертвами вона дісталася. Тож чи доречні в цей день бравурні марші та паради? Звісно, що ні! І світ цивілізований це зрозумів давно, ми починаємо розуміти, а Росія  перетворила свято Перемоги на демонстрацію своєї військової псевдо могутності і виховання  в душах своїх громадян  нацистської зверхності та ненависті до інших народів.  Росіянам постійно втовкмачують, що всі навколо них – їхні вороги, і треба готувати себе до війни з цілим світом. Ця пропаганда добралася вже і до дітей та підлітків

•Не треба брехати собі, але радянська воєнщина найнахабніша,найбоягузливіша,

•найпідліша та найтупіша з усіх, які були до неї в світі. Це вона «перемогла» 1 :10….

•Страшно називати справжню цифру втрат.

•Якщо ж назвати, то замість парадного картуза треба одягати схиму, ставати в День Перемоги на коліна посеред Росії і просити вибачення у свого народу за бездарно «виграну» війну, в котрій ворога завалили трупами, утопили в російській крові

•

•Письменник –фронтовик Віктор Астаф.єв 1987 рік